|
|
Про нас"Школа політичної аналітики" - незалежний аналітичний проект при Національному університеті"Києво-Могилянська Академія", що об'єднує професійних політологів, займається аналізом політичних процесів в Україні, українського законодавства, а також підготовкою професійних аналітиків у сфері політики.
Школу політичної аналітики засновано у 2001 році за ініціативою викладачів та студентів кафедри політології НаУКМА.
Матеріали на сайті подано мовою оригіналу.
 Максим Побокин
INTV 21.7.2010
Ось уже близько місяця йдуть розмови про те, що "регіонали" всерйоз хочуть повернути Януковичу повноваження, які були у президента за Конституцією України 1996 року. І тут усе питання не в тому, скасують політреформу чи ні, як саме відбудеться скасування, які механізми будуть при цьому використовуватися, а в тому, навіщо це потрібно за ситуації, що склалася?
А ситуація сьогодні така, що нинішній президент України Віктор Янукович, по суті, не має потреби в посиленні повноважень, на відміну від свого попередника. У нього є підконтрольна більшість у парламенті, лояльний уряд, майже повний контроль над судовою владою. На місцевих виборах, враховуючи запас рейтингу, адмінресурс і виписані під себе правила гри, "регіонали" теж можуть перемогти хоча б у половині областей України. В умовах, коли опозиція не може об`єднатися, тому що кожен вважає гідним лідером тільки себе (особливо це стосується Юлії Тимошенко і Арсенія Яценюка), Партії регіонів і Віктору Януковичу можна боятися тільки власних критичних помилок і зовнішньої кон`юнктури. На сьогоднішній день "відкочувати" назад Конституцію, з одного боку, немає сенсу, тому що для проведення обіцяних реформ у влади є всі потрібні умови. Якщо, звісно, ця влада їх має намір проводити...
Павленко Ростислав
«Своїми» вважаються ті, хто походить із того самого регіону, що й найвище керівництво держави
Український тиждень,
16.07.2010
 У знаменитому Орвелловому «1984» є характерний епізод: під час допиту головного героя представник Системи читає йому лекцію з основ цієї самої Системи. І зізнається, що влада внутрішній Партії потрібна не заради чогось, а, власне, заради самої влади.
Цей епізод спливає в пам’яті, коли спостерігаєш за останніми подіями в Україні. Нинішня влада, схоже, впроваджує у життя цілеспрямований план, який полягає у витіснені з ключових посад представників інших партій і владних угруповань, навіть союзників, та призначенні своїх перевірених людей. При цьому критерій перевіреності дуже простий і характерний для традиційних суспільств, зокрема африканських країн. «Своїми» вважаються ті, хто походить із того самого регіону, що й найвище керівництво держави.
Цей процес заміщення посад вихідцями з Донбасу відбувається у кілька етапів, на кожному з яких під контроль береться певне коло установ. В останній місяць під прицілом опинилися судово-правоохоронна система й органи безпеки: взяття під вплив і контроль Вищої ради юстиції, ухвалення змін до законодавства про судоустрій, рокіровки у Генеральній прокуратурі (зокрема, заміна Тетяни Корнякової) і призначення нових керівників розвідувальних відомств. Ці політичні кроки супроводжуються і посилюються кадровими змінами середньої ланки.
Днями у цей процес було втягнуто і Конституційний Суд України. У зв’язку із спливанням терміну повноважень попереднього голови Андрія Стрижака новим головою обрано суддю Анатолія Головіна.
У тому, як ухвалювалося ще рішення, можна побачити чимало цікавого й характерного для сьогоднішньої влади та України, яку вона будує.
Главред,
16.07.10
Принятие Декларации о государственном суверенитете - яркий пример того, что правящее большинство и оппозиция могут найти понимание и принять нужный стране документ. А это как раз то, чего нет в нынешнем парламенте. Об этом в ходе пресс-конференции, посвященной итогам шестой сессии Верховной Рады, в «Главред-медиа» заявил научный директор Школы политической аналитики Национального университета «Киево-Могилянская академия», профессор политологии Алексей Гарань.
«Правящее большинство и оппозиция, мягко говоря, не находят общий язык», - заметил он.
По мнению политолога, это жесткое противостояние началось с Закона о регламенте, «который был принят, нивелируя конституционные положения».
Український тиждень,
16.07.2010
Гарань Олексій
Прокопчук Дмитро
 З одного боку, саме завдяки цим силам було здійснено два найрадикальніші прориви в новітній історії України – здобуття незалежності та Помаранчеву революцію. З іншого – невдачі і непродумані кроки націонал-демократів дорого обходяться українському суспільству.
Рух вперед
На початку Народного Руху (тоді ще «руху за перебудову») мали місце дві ідеї, навколо яких відбувалося об’єднання людей, дуже різних за ідеологією. Перша – ідея демократизації в дещо абстрактному плані. Вона не обов’язково означала усунення Комуністичної партії, але передусім полягала у встановленні плюралізму. Друга ідея – суверенітет України, хоча його тоді уявляли по-різному. Коли створювався Рух (весна-осінь 1989 р.), ідея незалежності прямо не висловлювалася. Саме суспільство тоді ще не було готове її сприйняти. В установчих документах Руху підтримано ідею нового союзного договору, як це було спочатку і в Прибалтиці. Але вже з літа 1990 р. було взято курс на незалежність.
УНІАН,
13.07.2010
Експерти називають поганою традицією щоразу перед виборами змінювати українське законодавство.
Про це свідчать результати експертного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна
Український бізнес ресурс,
25.06.2010
 Янукович раскритиковал правительство. Перепало и губернатору Запорожской области. По мнению профессора политологии Киево-Могилянской академии Алексея Гараня, причиной этому стала комбинация факторов.
"Здесь присутствует комбинация факторов. Есть стремление переложить ответственность на других. И та системе власти, которую строит Янукович возвращает Украину к системе Кучмы: Президент решает, парламент штампует, а правительство может исполнять роль мальчиков для битья. В системе новой власти есть противоречия и разные подходы к правлению. В команде Азарова преобладает административно-командный подход", - рассказал в эксклюзивном комментарии для UBR.UA политолог.
Експерт про рішення Тернопільської облради
Gazeta,ua, 22.06.2010
Голосування Партії регіонів у Тернопільській облраді за рішення про надбавки до пенсій ветеранам ОУН-УПА є прагматичним кроком.
Про це в коментарі Gazeta,ua заявив науковий директор школи політичної аналітики НАУКМА Олексій Гарань.
"Партія регіонів розуміє, якщо вона не буде підтримувати таке рішення, то вона просто протиставить себе населенню області, бо це питання є дуже важливими для Тернопільщини, тому ігнорувати їх означає просто підривати свою базу...З огляду на місцеві реалії це достатньо прагматичний крок", - зауважив експерт
Ростислав Павленко, для УП
14 червня 2010
 Посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов якось заявив: "Усі пропозиції, які росіяни формулюють українським колегам, звичайно ж, мають строго обмежений час. Якщо на ці пропозиції не буде реакції протягом півроку, року, півтора років, Росія буде вирішувати, на жаль, ці проблеми самостійно - це треба розуміти".
Кинута мимохідь послом фраза, схоже, дає ключ до розуміння логіки поведінки сьогоднішньої Росії - і, на жаль, нинішньої української влади.
NOVA газета
New York
10.06.2010
Про 100 днів президента і громадянський спротив, нову генерацію і табачниківщину, бізнес-еліту і політичний необомонд
Файл 1
Файл 2
Обозреватель,
9 июня 2010
 Соискатель на роль члена коалиции должен пройти отбор по профессиональным, моральным или политическим качествам
Парламентская коалиция регулярно пополняется новыми членами. Но есть в Раде еще и так называемое ситуативное большинство – время от времени за то или иное решение голосуют не только члены коалиции, но и депутаты оппозиционных фракций.
«Обозреватель» задался вопросом: на что способна такая шаткая парламентская конструкция в том случае, если число ее членов достигнет, например, трехсот? Рискнет ли она внести изменения в Конституцию Украины? Будет ли увеличиваться «официальная» коалиция?
На эти вопросы в пресс-центре «Обозревателя» ответили: научный директор Школы политической аналитики Национального университета «Киево-Могилянская академия» Алексей Гарань и политолог Дмитрий Выдрин.
Перша | Попередня | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Наступна | Остання |
