|
|
 INTV,
3.6.2010
 Проаналізувати результати перших ста днів президентського правління Віктора Януковича на прохання INTV люб`язно погодився експерт Школи політичної аналітики Національного університету "Києво-Могилянська академія" Максим Побокін. Основну увагу політолог приділяє стану українсько-російських відносин і стратегічним галузям економіки.
28 мая 2005
Корреспондент.net
 Алексей Гарань, профессор политологии Национального университета Киево-Могилянская академия, рассказывает, что был впечатлен увиденным во время своей недавней поездки в Грузию.
Я разговаривал с людьми в группе, и все мы сошлись во мнении, что здесь ощущаешь себя, как будто ты приехал из страны третьего мира, с Черного континента, а не из Украины", - заключает он. В борьбе с коррупцией и качестве инвестиционного климата Грузия ушла далеко вперед по сравнению с Украиной, отмечает Гарань.
Гарань, который трижды за последние месяцы посещал Грузию, считает, что оппозиция, возможно, сгущает краски, но признает, что суть претензий верна: много власти, мало демократии.
"Однако Саакашвили использовал авторитарную модель, чтобы провести реформы. Да, он делал это железной рукой", - рассказывает Гарань.
Гарань с горечью отмечает, что Украина упустила шанс для реформ, подобных грузинским, в первые два года президентства Виктора Ющенко. "Все, что было сделано в Грузии, в Украине было просто проговорено, сетует он. Сейчас это малореально".
Профессор политологии добавляет, что нынешнее правительство может улучшить инвестиционный климат, но не уничтожить основу экономических бед.
"Мне сложно представить, как Партия регионов будет бороться с коррупцией, - уволит всех коррумпированных людей из МВД, например. Вот вы себе такое можете представить? Я - нет", - отрубает Гарань.
Андрій Дуда, для УП
Вівторок, 18 травня 2010, 14:37
 Кількамісячне спостереження за "Україною без Ющенка" переконує у тому, що українське суспільство опинилося у полоні дуже небезпечних ілюзій.
З одного боку, у середовищі нової влади в Україні (язик не повертається сказати "нової української влади") панує ейфорія повної безкарності, а відтак - ігнорування факту сформованої (з часу відродження державності у 1991 році) хоч і слабкої, але державницької традиції, хоч і слабкого, але громадянського суспільства.
Рельєфними проявами такої ейфорії є шалений темп процесу "деукраїнізації" України, легкість у прийнятті державних рішень, які будуть мати ефект не для одного покоління українців ("харківські угоди"), і активний наступ на свободу слова.
З іншого боку, у середовищі опозиційних сил панує ілюзія, що антидержавний курс команди Януковича - це добрий фон для підготовки до місцевих і парламентських виборів.
Хтось намагається це використати для збільшення свого представництва у парламенті та місцевих радах, хтось як золотий час подолання 3-відсоткового бар'єру.
На жаль, мало хто сьогодні думає про те, що в Україні з 1991 року вже сформоване "покоління Української держави", для якого державні цінності мають занадто велике значення, щоб дозволити ними торгувати чи конвертувати у парламентські бали.
Це покоління не має голосу ні у владі, ні в опозиції. Що означає лише одне - в Україні є реальна загроза "маргіналізації" українського політичного життя, тобто різке посилення груп позасистемної опозиції.
експерт Школи політичної аналітики Петро Бурковський.
“ТИЖДЕНЬ”, інформаційно-аналітична програма Національного радіо, 01.05.2010
Домовленості українського і російського президентів у Харкові, які знайшли відображення в угоді з питань про перебування Чорноморського флоту Росії на території України та доповнення до контрактів між “Нафтогазом України” та “Газпромом” щодо постання газу в Україну до 2019 року влада називає новим етапом, новою віхою в розвитку українсько-російських стосунків і порівно їх з пакетом домовленостей, з угодами від 28 травня 1997 року, які пов”язали сплату газового боргу та перебування Чорноморського флоту в Криму до 2017 року. Тоді як опозиція “харківські угоди” називає здачею національних інтересів. Проте дана угода, яка пов”язала флотське і газове питання не вичерпує порядку денного, який перед собою поставила російська влада у переговорах з українською стороною
Завантажити файл
професор Національного університету “Києво-Могилянська Академія” Олексій Гарань.
“ТИЖДЕНЬ”, інформаційно-аналітична програма Національного радіо, 01.05.2010
Харківські домовленості ще більше поляризували країну і таким чином вони створили для опозиції можливість контргри. Безумовно, опозиція піднімає питання конституційності угод, оскільки ми знаємо, що Конституція чітко говорить про те, що на території України не має бути військових баз іноземних держав. Інша річ, що є положення, перехідні положення про тимчасовість. Однак тут питання полягає у тому, чи може чверть століття та навіть більше вважатися тимчасовим перебуванням іноземних баз на українській території. Але проблема навіть не в самому Севастополі, а в тому, як приймаються рішення нинішньою коаліцією. Ми знаємо, що перед початком засідання Верховної Ради зареєструвалося 211 осіб, а проголосувало 236. Достеменно відомо, що кілька карток депутатів голосувало в той час, як вони перебували або за кордоном, або за межами Києва.
Скачати повністю
УНІАН, 28.04.10 19:00
27 квітня Верховна Рада ратифікувала угоду про продовження перебування Чорноморського флоту в Криму ще на 25 років
Про це свідчать передані УНІАН результати опитування представників експертної середи, проведеного Інститутом Антикризових Стратегій щодо ставлення експертів до ратифікації 27 квітня Верховною Радою угоди про продовження термінів перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
Financial Times, April 27, 2010
“With this agreement, Russia’s influence is rising sharply,” said Olexiy Haran, a Kiev-based professor of political science. “I also find these and other recent moves by Mr Yanukovich are very dangerous signs and setbacks for democratic gains made by the 2004 Orange Revolution.”
“We see that the country is heading towards Russia’s model of authoritarianism and controlled democracy,” said Mr Haran. He accused the president of forming an “unconstitutional” coalition earlier this year and said there were also signs that media freedoms were coming under threat.
23.4.2010
Эксперт Школы политической аналитики Максим Побокин, специально для RUpor`а
Почему единственной общепринятой кандидатурой на пост нового лидера Партии регионов стал Николай Азаров? На этот вопрос RUpor попросил ответить эксперта Школы политической аналитики Максима Побокина
Во–первых, Николай Янович был одним из отцов– основателей Партии регионов и поэтому здесь все как бы вернулось на круги своя. Янукович вернул партию Азарову в руководство, потому что считает себя в чем–то обязанным перед Азаровым. Ведь без Партии регионов, которую создавал в свое время Азаров, Виктор Янукович никогда не стал бы популярным политиком, и не достиг бы тех высот, которых достиг сейчас. Он бы оставался традиционным «кучмовским» губернатором, которого Кучма бы в свое время не выдвинул бы премьером без поддержки партии. А так у Виктора Федоровича есть долг перед Николаем Яновичем, который он сейчас отдает…
This publication seeks to provide answers to questions foreigners often ask about Ukraine. In explaining the fundamentals of Ukraine's foreign policy, it also provides an introduction to Ukraine's domestic politics. It argues that Ukraine's culture, political system and geopolitics are much closer to Europe than to Eurasia and, therefore, drive the country back towards Europe.
How did the idea of creating the Kyiv Mohyla University School of Political Analysis come about?
The idea was born of the initiative of students of Political Science and it was supported by Rostyslav Pavlenko, a young faculty member and alumnus of Kyiv Mohyla Academy. And we must give credit to the Department of Political Science as well. (Note: Rostyslav Pavlenko, Ph.D. in Political Science, graduate of Kyiv Mohyla Academy, author of numerous publications and faculty member of Kyiv Mohyla Academy was appointed to the position of Head of the Situation Analysis Service of the Secretariat of President Yushchenko) The first grant for the creation of the School was funded by the Kyiv Mohyla University Charitable Fund.
Full text
Обозреватель
12 апреля в помещении Интернет-холдинга «ОБОЗ.ua» состоялась пресс-конференция на тему: «Судьба оппозиции».
В пресс-конференции приняли участие:
-научный директор Школы политической аналитики Национального университета «Киево-Могилянская академия» Алексей Гарань;
-президент аналитического Центра «Открытая политика» Игорь Жданов.
|
