|
|
 "Газета по-українськи",
31.07.2009
Триває візит в Україну патріарха Московського і всієї Русі Кирила Гундяєва. Професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, 50 років, каже: у Москві стурбовані тим, що останнім часом в Українській православній церкві Московського патріархату посилилося прагнення до створення єдиної помісної православної церкви в Україні.
Чого в цьому візиті більше — релігії чи політики?
— Будь-який приїзд духовного діяча впливової церкви до іншої країни, де є частина його пастви — завжди важлива подія з релігійного погдяду. Водночас вона має і політичне значення. Але в даному випадку цей візит дуже політизовано. Даються взнаки непрості стосунки, що складаються між Російською православною церквою та іншими церквами в Україні.
Існує стереотип, що Українська православна церква Московського патріархату дотримується проросійської лінії. Ситуація набагато складніша. Всередині церкви є різні позиції. Промосковське крило виражають митрополити Агафангел з Одеси та Іларіон з Донецька. Вони готові йти аж до скасування автономії УПЦ. Автокефалійські настрої уособлює черкаський митрополит Сафроній. Між цими крайніми точками зору знаходиться позиція предстоятеля церкви митрополита Володимира. Він намагається балансувати, займає прагматичну позицію.
Вечерние вести,
21.07.09
Выборы Президента будут однозначно жесткими. Виктор Ющенко попытается воспользоваться последним шансом остаться в большой политике, однако президентом ему уже не быть. Перспективы перед ним могут открыть только будущие парламентские выборы. Своей оценкой политической ситуации в эксклюзивной беседе с «ВВ» поделился профессор политологии, научный директор Школы политической аналитики при НаУКМА Алексей Гарань.
("Не потрібно грати в шахи з Кремлем в темряві ")
 Latvijas Avize,
08.07.2009.
Radu Vrabe ir Moldovas Ārpolitikas asociācijas programmu direktors, Dmitro Kondratenko – Kijevas–Mogiļevas akadēmijas Politiskās analīzes skolas pētnieks. Viņi abi piedalās pētījumā par tā saukto Krievijas ārpolitikas "humāno dimensiju", ar ko saprot Maskavas piekopto tautiešu politiku, cīņu par cilvēktiesībām ārvalstīs, kultūru kā ārpolitikas instrumentu. Šo pētījumu organizē Austrumeiropas politisko pētījumu centrs (APPC), bet finansē Sorosa fonds – Latvija, un tā rezultāti būs zināmi šā gada nogalē. Eksperti ir gatavi dot savus ieteikumus – kā būtu jārīkojas Baltijas un NVS valstu politiķiem, lai nedancotu pēc Krievijas stabules.
Максим Побокин
Вовремя,
08.07.2009
 В предыдущей статье мы обсуждали возможность развития нашей страны по «неофеодальному» сценарию, который может реализоваться на фоне экономического кризиса из–за того, что наша политическая элита, как старая, которая скоро уйдет на покой, так и ее возможные преемники не обладают нужными качествами.
Гарт,
03-07-2009
Бараку Обамі вдасться лише частково перезавантажити російсько-американські стосунки, вважає професор політології, науковий директор Школи політичної аналітики НАУКМА Олексій Гарань.
Як відзначає експерт, сьогодні в Україні багато дискусій ведеться щодо бажання Обами перезавантажити стосунки з Росією. Разом із тим, за його словами, американські аналітики також говорять про те, що таке перезавантаження може бути обмеженим, і значною мірою залежатиме від Росії.
Новий американський президент, на його погляд, може змінити тональність діалогу, риторику, пом’якшити жорсткість, котра останнім часом лунала від його попередника Дж.Буша, він може робити якісь символічні кроки для поліпшення атмосфери російсько-українського діалогу.
Однак, окрім корекції курсу Буша, за словами професора, залишаються ще й базові речі, які Обама просто не в силі змінити. «Він не зможе змінити крен Росії в бік авторитаризму і її більш агресивну зовнішню політику. А якщо це буде зберігатися, то переписати російсько-американські стосунки з чистого аркушу не вдасться і Обама так само змушений буде протистояти неoімперіалістичним тенденціям політики Росії», - пояснює Гарань.
Максим Побокин
Вовремя, 30.06.2009
 Поднимая на флаг заведомо неактуальные в современном мире акценты разделения Украины по языку, конфессиям и отношениям к соседним государствам, отечественная политическая элита не только проявляет патологическое влечение к «мертвым» идеям, но и загоняет мышление населения в рамки устаревших и фактически «мертвых» идейных границ.
професор Національного університету “Києво-Могилянська Академія” Олексій Гарань.
“ТИЖДЕНЬ”, інформаційно-аналітична програма Національного радіо,
27.06.09.
В цілому можна сказати, що міністри стали заручниками політичної боротьби, політтехнологій і взаємних звинувачень в трикутнику – Президент-Прем”єр-опозиція. Насамперед, під удар потрапили президентські назначенці. І ми знаємо, що було знято голосуванням в парламенті міністра закордонних справ і міністра оборони. І країна вже тривалий час живе без міністра закордонних справ. З”явилися претензії і до фахового рівня ряду міністрів. Причому це стосувалося не тільки “Нашої України”, а і деяких міністрів, які прийшли по лінії БЮТ”. Зокрема, наростала критика на адресу Данилишина, згодом – Вінського. І зараз, як ми побачили, це закінчилося гучною відставкою Вінського із звинуваченнями з боку Прем”єр-міністра. Далі під наростаючу критику попадають представники уряду, які прийшли по квоті “Нашої України”", тобто Оніщук – міністр юстиції, Васюник – віце-прем”єр з гуманітарних питань, міністр культури Вовкун, міністр освіти Вакарчук. І цілком зрозуміло, що для опозиції критика міністрів, а особливо гуманітарного блоку, – це просто благодатна ніша. Тобто Партія регіонів, в даному випадку так само, як і комуністи, продовжують критикувати, насамперед, ось цей гуманітарний блок. Але не тільки. І зараз виглядає так, що сценарій вже не тільки Партії регіонів, а і Банкової полягав у тому, щоб зробити уряд недієздатним.
 24 июня на «Обозревателе» состоялась пресс-конференция на тему: «Back to the future: и снова выборы». В пресс-конференции приняли участие:
-президент Центра социальных исследований «София» Андрей Ермолаев;
-научный директор Школы политической аналитики Национального университета «Киево-Могилянская академия», профессор политологии Алексей Гарань.
Олексій Гарань: Дійсно, ми повернулися на круги своя в переговорах по створенню мегакоаліції. Здавалося, що ось-ось це відбудеться, однак, не відбулося. І ситуація відігралася такою, як вона була перед цим ймовірним сценарієм створення мегакоаліції.
Це означає, що очікується жорстка боротьба за президентське крісло. Якщо ви чули виступ Віктора Януковича на «Свободі слова» у Андрія Куликова, то я був вражений, насамперед, тим, що дуже багато чого в його месиджах нагадувало кампанію 2004 року. Ми часто говорили, і я в тому числі говорив із певними застереженнями про те, що Янукович змінився, що з 2006 року він уже не той Янукович, який був 2004 року, і очевидно, що таки він змінювався. Однак разом з тим ми бачимо, що багато що і лишається. Що я маю на увазі? Під час цієї програми були питання, пов’язані з чи то змовою, чи то з інтерпретаціями історії і з так званим зруйнуванням пам’ятників радянським солдатам. Я був здивований, бо мені здається, що такого не відбувається. Насильницька українізація, і т.д., і т.д. Тобто риторика, яка нагадувала те, що обігрувалося у 2004 році. Віктор Федорович отримував цей пас, і далі виступав з відповідною жорсткою критикою «подібних проявів».
Мария Золкина, эксперт Школы политической аналитики при НаУКМА, для «Главреда»,
15.06.09
 За выборами в Европейский парламент (ЕП) Украина могла наблюдать со стороны.
Наблюдать, ждать результатов и делать выводы в отношении того, изменится ли теперь, и если да, то как именно, ее диалог с институтами ЕС.
Телекритика
14.06.2009
 Роль ЗМІ у провалі «широкої коаліції»: чи справді журналісти, як каже Ющенко, «не допустили заколоту», чи лише були використані як знаряддя тиску в політичному протистоянні? Відповідають політологи, журналісти та політики.
Здається, з часів Помаранчевої революції Україна засоби масової інформації не відігравали такої важливої ролі у політичних процесах, як під час останньої - невдалої - «коаліціади». «Передчасні» (чи насправді - вчасні?) публікації в «Українській правді», «Дзеркалі тижня» та інших виданнях тих умов, на яких повинна була відбутись «широка коаліція», подробиць переговорного процесу, а також повного тексту проекту змін до Конституції, що неабияк схвилював медійників та громадських діячів, розладнали плани коаліціантів і в кінцевому підсумку змусили їх замість об'єднання зайнятись порятунком власного електорального капіталу. Президент України Віктор Ющенко навіть подякував журналістській братії за те, що «унеможливила заколот». Разом із тим важко сказати, чому більшою мірою завдячує медійна спільнота таким раптовим сплеском своєї впливовості: чи то вправності та громадянській позиції журналістів та редакторів, чи то «зливам» інформації, що робились в інтересах самих політиків. «Телекритика» звернулась до політологів, політиків і журналістів із такими запитаннями:
|
