|
|
Про нас"Школа політичної аналітики" - незалежний аналітичний проект при Національному університеті"Києво-Могилянська Академія", що об'єднує професійних політологів, займається аналізом політичних процесів в Україні, українського законодавства, а також підготовкою професійних аналітиків у сфері політики.
Школу політичної аналітики засновано у 2001 році за ініціативою викладачів та студентів кафедри політології НаУКМА.
Матеріали на сайті подано мовою оригіналу.
Максим Побокин
INTV 21.7.2010
Ось уже близько місяця йдуть розмови про те, що "регіонали" всерйоз хочуть повернути Януковичу повноваження, які були у президента за Конституцією України 1996 року. І тут усе питання не в тому, скасують політреформу чи ні, як саме відбудеться скасування, які механізми будуть при цьому використовуватися, а в тому, навіщо це потрібно за ситуації, що склалася?
А ситуація сьогодні така, що нинішній президент України Віктор Янукович, по суті, не має потреби в посиленні повноважень, на відміну від свого попередника. У нього є підконтрольна більшість у парламенті, лояльний уряд, майже повний контроль над судовою владою. На місцевих виборах, враховуючи запас рейтингу, адмінресурс і виписані під себе правила гри, "регіонали" теж можуть перемогти хоча б у половині областей України. В умовах, коли опозиція не може об`єднатися, тому що кожен вважає гідним лідером тільки себе (особливо це стосується Юлії Тимошенко і Арсенія Яценюка), Партії регіонів і Віктору Януковичу можна боятися тільки власних критичних помилок і зовнішньої кон`юнктури. На сьогоднішній день "відкочувати" назад Конституцію, з одного боку, немає сенсу, тому що для проведення обіцяних реформ у влади є всі потрібні умови. Якщо, звісно, ця влада їх має намір проводити...
Павленко Ростислав
«Своїми» вважаються ті, хто походить із того самого регіону, що й найвище керівництво держави
Український тиждень,
16.07.2010
 У знаменитому Орвелловому «1984» є характерний епізод: під час допиту головного героя представник Системи читає йому лекцію з основ цієї самої Системи. І зізнається, що влада внутрішній Партії потрібна не заради чогось, а, власне, заради самої влади.
Цей епізод спливає в пам’яті, коли спостерігаєш за останніми подіями в Україні. Нинішня влада, схоже, впроваджує у життя цілеспрямований план, який полягає у витіснені з ключових посад представників інших партій і владних угруповань, навіть союзників, та призначенні своїх перевірених людей. При цьому критерій перевіреності дуже простий і характерний для традиційних суспільств, зокрема африканських країн. «Своїми» вважаються ті, хто походить із того самого регіону, що й найвище керівництво держави.
Цей процес заміщення посад вихідцями з Донбасу відбувається у кілька етапів, на кожному з яких під контроль береться певне коло установ. В останній місяць під прицілом опинилися судово-правоохоронна система й органи безпеки: взяття під вплив і контроль Вищої ради юстиції, ухвалення змін до законодавства про судоустрій, рокіровки у Генеральній прокуратурі (зокрема, заміна Тетяни Корнякової) і призначення нових керівників розвідувальних відомств. Ці політичні кроки супроводжуються і посилюються кадровими змінами середньої ланки.
Днями у цей процес було втягнуто і Конституційний Суд України. У зв’язку із спливанням терміну повноважень попереднього голови Андрія Стрижака новим головою обрано суддю Анатолія Головіна.
У тому, як ухвалювалося ще рішення, можна побачити чимало цікавого й характерного для сьогоднішньої влади та України, яку вона будує.
 10 березня на «Обозревателе» відбулась прес-конференція на тему: «Кінець коаліції трьох?».
Коли минулого тижня ми почали говорити про потенційний розвал коаліції після сенсаційної відставки Огризка, і про це почали говорити, насамперед, в «Нашій Україні», здалося, що коаліція на межі розвалу, але тут дійсно постає факт раціонального вибору: а що далі? І це достатньо чітко озвучив Стецьків, який був проти рішення по Огризку, але далі виникав цілий ряд питань: а що далі?
БЮТ не зацікавлений у розвалі коаліції. Литвин, очевидно, теж, тому що тоді його шанси перебування на посаді спікера зависають. І, нарешті, «Наша Україна» - навіть та частина «Нашої України», яка дуже гостро критикувала рішення про зняття Огризка, що їй далі робити? Як іти на вибори, з ким іти в умовах, коли «Наша Україна розвалена». Тому на волосинці, але коаліція продовжує триматися.
Друга сенсація минулого тижня – це призначення Наливайченка не «в.о.», а повноправним главою СБУ, хоча спочатку здавалося, що його не призначать. Але перспектива, навіть гіпотетична, отримати на цій посаді, скажімо, Хорошковського, призвела до того, що вирішили голосувати за менше зло, тобто затвердити все-таки Наливайченка з розрахунком. Що він в цьому випадку стане менш залежним від президентської сторони і зможе таким чином збалансувати вплив Хорошковського, який ми спостерігали останнім часом – насамперед, його заяви, після чого мій телефон розривався, бо кореспонденти почали питати: «Що у вас відбувається? Поясніть». Тяжкий хліб політолога – пояснювати, що у нас відбувається. Це справді тяжко і непросто.
Стосовно можливого переформатування, скажімо, на коаліцію БЮТ + Партія регіонів. Я думаю, повністю виключати такого варіанту не можна. Тут я абсолютно погоджуюся із Віктором. Але є приклади – та сама велика коаліція в Німеччині, коли два основні конкуренти – ХДС і соціал-демократи перебувають у великій коаліції. Теоретично такий варіант можливий, якщо ці сторони і ці сили, в тому числі бізнес-еліти, які знаходяться за цими силами, вирішать, що президентська кампанія, якщо буде повторюватись сценарій 2004 року, буде занадто небезпечною в плані поляризації країни. Тоді виникає той сценарій, про який вже говорили аналітики – спроба знизити ціну президентської кампанії, в парламенті провести конституційні зміни і таким чином вийти на компромісне рішення для цих основних двох сил. Але я погоджуюся з тим, що це зробити важко. Ми бачили, що це не вийшло восени минулого року, коли здавалося, що такий варіант цілком можливий, і зараз час іде і шанси на це теж спливають. Хоча було цікава заява Портнова про те, що треба шукати компроміс з Януковичем і з Яценюком. Що це? Чи це дійсно реальні пошуки компромісу, чи це просто пропагандистське прикриття – зараз сказати важко. Хоча я дотримуюсь тієї точки зору, що напередодні президентських виборів варто, якщо буде укладений своєрідний пакт еліт або принаймні неформальні негласні домовленості. А саме: що ці вибори не будуть грою на знищення. Тобто незалежно від того, хто виграє, того, хто програє, страчено не буде. Тобто мають бути гарантії: якщо ти програєш, ти залишишся і в політиці, і в бізнесі. Інакше буде відбуватися занадто сильна поляризація в ході цієї кампанії.
 Максим Побокин
Вовремя,
27.02.2009
Анатолий Гриценко не так давно успел «засветиться» с инициативой «Громадянська позиція». В частности, был озвучен проект новых конституционных изменений, недавно обсуждавшийся на круглом столе в «Политклубе» ИА «Главред–медиа». Также обсуждались преобразования и в других сферах. Что из этого может получиться и будет ли это реализовано в Украине когда–нибудь?
Итак, что, собственно, предлагает Анатолий Степанович сотоварищи? Начнем с анализа предлагаемых конституционных изменений, которые выработала его команда. Первое нововведение (одно из наиболее радикальных) предусматривает переформатирование должностных обязанностей президента — он будет возглавлять исполнительную власть. Пост премьер–министра, таким образом, вообще отменяется — ради сохранения единства вертикали исполнительной власти, которое сейчас нивелировано за счет политреформы. Президент назначает всех министров и отправляет их в отставку (ст.. 106). Также весьма интересно, что данный проект значительно ограничивает право президента на роспуск парламента — он имеет право издавать такой указ только в случае того, если в течение 30 дней с начала сессии пленарные заседания не могут начаться (ст. 90).
 В первом чтении принят закон, который обезопасит Раду от роспуска
Газета по-киевски,
19.09.08
Закон должен повлиять, по замыслу авторов, на позиции президента, сделать его более осторожным, – сказал «Газете по-киевски» научный директор школы политической аналитики при НаУКМА Алексей Гарань. По словам эксперта, закон ограничивает любого будущего президента в возможности распускать Раду.
– И тут могут возникать интересные коллизии. Если мы возьмем досрочные выборы 2007 года – было это законное или незаконное решение? Мы не имеем решения Конституционного суда, поэтому можно трактовать и так и сяк, – говорит эксперт.
А еще, по словам политолога, непонятно, с какого дня отсчитывать день распада коалиции – с 3 сентября или с 13-го? Вокруг этого тоже, по его мнению, может идти спор. Так что должно быть четко прописано, как будут применяться нормы нового закона, если он будет приниматься во втором чтении.
Інтернет-Репортер,
4 липня 2008
4 липня рішення міжпартійного з`їзду БЮТ щодо позбавлення Ігоря Рибакова депутатських повноважень надійшло у Центральну виборчу комісію. У зв'язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей «АКСІА»» звернувся до політичних експертів з питанням: «Чи вдасться БЮТ застосувати норму імперативного мандату?
Інтернет-Репортер,
27 червня 2008
27 червня КС визнав неконституційними положення ч5,6 ст.13 Закону України «Про статус народного депутата» стосовно вільного виходу народних депутатів зі складу фракції. У зв'язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей «АКСІА»» звернувся до політичних експертів з питанням: «Як вплине рішення Конституційного Суду на долю коаліції?»
"ТИЖДЕНЬ", інформаційно-аналітична програма Національного радіо
17.05.08
в п"ятницю трибуну парламентську було розблоковано. Більше того, було прийнято Закон "Про Кабінет Міністрів" у тій редакції, яку пропонував Президент. Таким чином БЮТ пішов на поступки. Натомість було обіцяно, що буде проголосовано пакет антиінфляційних законів. Цього в повній мірі не відбулося і тепер БЮТ може говорити, що ми виконали основну вимогу президентської сторони і його Секретаріату, але натомість не отримали те, чого нам обіцяли. В будь-якому випадку багато аналітиків стали говорити про те, що Тимошенко пішла на серйозні поступки, прийнявши президентську редакцію Закону "Про Кабмін". Однак є і інша точка зору. На думку інших аналітиків, нинішня редакція Закону "Про Кабмін" мало змінює реальний статус-кво. Губернатори де-факто підкорялися Президенту, а не Прем"єру. Те саме стосувалося і членів коаліційного уряду від "Нашої України". Другий момент. Закон приймається не конституційною більшістю. Отже, для його прийняття потрібно 226 голосів. І так само, щоб внести поправки в нього теж потрібно 226. І в принципі, їх на певному етапі можна буде знайти. І, нарешті, третє. Якщо Закон "Про Кабмін" виписаний для посилення повноважень Президента, то виникає питання - зараз це на користь Ющенка, але хто буде Президентом після виборів 2010 року? Чи не вийде так, що цей Закон, власне, написаний так би мовити під Тимошенко, яка зараз є одним з найвірогідніших з претендентів на цю посаду. Тобто, якщо конституційна реформа не отримає розвитку, Тимошенко може претендувати на посаду Президента з розширеними тепер повноваженнями. Якщо ж все-таки конституційна реформа піде в напрямку парламентаризації, за що останнім часом виступала Тимошенко і БЮТ, то тоді, власне, вони можуть пропонувати включити Президента Ющенка в цю схему, пообіцяти йому збереження посади Президента, але тепер уже із зменшеними повноваженнями.
Гості Свободи: політологи Олексій Гарань та Вадим Карасьов
Радіо "Свобода",
16.05.08
Я думаю, що насправді те, що відбулося сьогодні в парламенті, воно свідчить про те, що обидві сторони не довели справу до останньої, так би мовити, фінальної крапки розриву, тобто таке балансування на межі буде продовжуватися.
Але я думаю, що все-таки обом сторонам треба визначатися, яка це буде модель стосунків, тому що та модель стосунків, яка склалася останнім часом, шкодить взагалі прийняттю рішення в державі. І треба визначатися: або коаліція продовжує існувати, або Президент має конституційне право внести вотум недовіри уряду. І якщо уряд поганий, то треба тоді голосувати і відправляти його у відставку. Інша річ – це знову ж таки тактика президентської сторони, зокрема Секретаріату Президента, полягає в тому, щоб до цього не доводити. Тому я думаю, що сьогоднішня стаття Балоги говорить про те, що це напруження, м'яко кажучи, буде тривати.
16.05.08
АМИ "Новости-Украина"
Разблокирование работы парламента для АМИ "Новости-Украина" прокомментировал профессор политологии, научный директор Школы политической аналитики НаУКМА Алексей Гарань.
По его убеждению, сегодня за кулисами происходит сложный переговорный процесс, и происходящее в Верховной Раде говорит о том, что кулаками по столу в демократической коалиции все же не ударили, то есть, что продолжаются попытки восстановить статус-кво.
По словам эксперта, вероятно, Тимошенко, голосуя за закон о Кабмине, показывает, что она готова идти на уступки сейчас. Однако эти уступки означают то, что Виктор Ющенко увеличит свои полномочия на период пребывания на посту президента, отмечает Гарань.
"А после 2009 года, во-первых, мы не знаем, кто будет президентом, и, во-вторых, не знаем, как будет продолжаться конституционная реформа. То есть, вполне возможно, что Тимошенко будет продолжать свой курс на усиление роли парламента и правительства. И тут, возможно, она пытается заинтересовать и президента в этом проекте. И как бы уступая в полномочиях сейчас, при этом она пытается подтянуть его (Виктора Ющенко – АМИ) к тому проекту конституционных изменений, который может выйти из ее блока. То есть, это работа на будущее как одно из направлений"
Перша | Попередня | 1 2 3 4 5 6 7 8 | Наступна | Остання |
