Кількамісячне спостереження за "Україною без Ющенка" переконує у тому, що українське суспільство опинилося у полоні дуже небезпечних ілюзій.
З одного боку, у середовищі нової влади в Україні (язик не повертається сказати "нової української влади") панує ейфорія повної безкарності, а відтак - ігнорування факту сформованої (з часу відродження державності у 1991 році) хоч і слабкої, але державницької традиції, хоч і слабкого, але громадянського суспільства.
Рельєфними проявами такої ейфорії є шалений темп процесу "деукраїнізації" України, легкість у прийнятті державних рішень, які будуть мати ефект не для одного покоління українців ("харківські угоди"), і активний наступ на свободу слова.
З іншого боку, у середовищі опозиційних сил панує ілюзія, що антидержавний курс команди Януковича - це добрий фон для підготовки до місцевих і парламентських виборів.
Хтось намагається це використати для збільшення свого представництва у парламенті та місцевих радах, хтось як золотий час подолання 3-відсоткового бар'єру.
На жаль, мало хто сьогодні думає про те, що в Україні з 1991 року вже сформоване "покоління Української держави", для якого державні цінності мають занадто велике значення, щоб дозволити ними торгувати чи конвертувати у парламентські бали. · читати далі (536 слова)

Конституційний суд не дозволив обмежувати недоторканність президента України.
Про це йдеться у висновку КС, ухваленому 1 квітня, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Зокрема, КС визнав таким, що не відповідає вимогам ст.157 Конституції, законопроект про внесення змін до Основного закону, що стосуються гарантій недоторканності для окремих посадових осіб в частині гарантій для президента. · читати далі (287 слова)

Конституційний Суд України дозволив обмежити недоторканність народних депутатів України.
Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у рішенні КС в справі за зверненням Верховної Ради про надання висновку щодо відповідності вимогам статей 157 та 158 Основного закону законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканості для окремих посадових осіб).
Законопроектом передбачається скоригувати інститути недоторканності Президента і народних депутатів. Зокрема, запропоновано скасувати в чинній редакції Конституції частину 1 статті 80, якою народним депутатам гарантується депутатська недоторканність. Суд вбачає, що вилучення цієї норми Конституції не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина та є таким, що не суперечить частині 1 статті 157 Конституції.
Крім того, в частині 2 статті 80 Конституції встановлено, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Законопроектом пропонується вилучити цю норму Конституції. КС дійшов висновку, що вилучення з частини 1 статті 80 Конституції положення «за винятком відповідальності за образу чи наклеп» обмежує права і свободи людини і громадянина, що суперечить вимогам статті 157 Конституції.
Також законопроектом пропонується частину 3 статті 80 Конституції викласти в іншій редакції: «Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього». В той час як зараз народний депутат не може бути без згоди ВР притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований.
Суд дійшов висновку, що запропоновані зміни до частини 3 статті 80 не суперечать вимогам статті 157 Конституції. ·

Сьогодні все частіше в опозиційних до команди Януковича колах обговорюють два питання: як запобігти здачі національних інтересів України "командою професіоналів"; і якою має бути об’єднавча ідея для роз’єднаних і взаємопоборюючих демократичних сил, що опинилися в опозиції.
На нашу думку, такою ідеєю може стати ініціатива прийняття нової редакції Конституції України на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Оскільки саме нова конституція здатна скоротити перелік особливо проблемних питань, актуалізація яких при новій старій владі загрожує національним інтересам України.
До питань порядку денного конституційних змін належать:
1) переформулювання пункту перехідних положень конституції щодо тимчасового перебування іноземних військових формувань, розміщених на території України;
2) вдосконалення адміністративно-територіального устрою держави, у тому числі – в частині позбавлення особливого статусу російсько зорієнтованого Севастополя;
3) запровадження конституційної новели, відповідно до якої вступ України до міждержавних організацій здійснюється на підставі рішення всеукраїнського референдуму тощо. · читати далі (783 слова)

Президент Віктор Янукович вважає, що чинна Конституція має бути змінена.
Такий висновок можна зробити з його слів в ефірі телеканалу Інтер.
"Ми всі бачили останні 5 років, як країна вся ходе навколо тієї Конституції, яка була прийнята наприкінці 2004 року поспіхом", - зазначив президент.
"Я вважаю, що майбутнє наше залежить від того, як ми знайдемо можливість, політичну волю, змінити цю Конституцію, яка призвела до того, що ми отримали стільки негативу", - підкреслив Янукович.
Крім того, відповідаючи на питання щодо формування нової владної команди, він заявив: "Я вважаю, що одразу ми не вийдемо на оптимальний варіант. Такого не буває".
"Розбудова сильної команди, наведення порядку – це буде потребувати часу. Кадрова політика в країні також зруйнована", - зазначив президент.
"Тому разом з народними депутатами, разом з урядом майбутнім, ми почнемо вже в березні місяці працювати і нам вкрай важливо, щоб ми на цьому шляху знайшли всі ці рішення. Ми будемо дивитися, як це зробити в межах існуючого законодавства", - заявив Янукович. ·

П’ять років тому найгучнішим обвинуваченням, яке соратники Віктора Януковича закидали новій помаранчевій команді, полягало в тому, що Ющенко та його прибічники заради влади підмінювали закон політичною доцільністю.
П’ять років в опозиції Партія регіонів не втомлювалася бити в набат про танці на Конституції. У відповідь вони чули лише одне: йдіть в суд! Постінавгураційні події четверга можуть стати початком нового витку обвинувачень. Тільки тепер "регіонали" можуть опинитись по інший бік політичних куліс.
Все почалось у середу, одразу після відставки уряду Юлії Тимошенко. Ввечері Віктор Янукович провів першу зустріч з парламентарями щодо створення коаліції. Преса не була присутня навіть на вступному слові, тому відновлювати атмосферу переговорів "Українській правді" довелося за допомогою присутніх, які поділилися враженнями на умовах анонімності.
За словами джерел, Янукович у вступному слові був лояльний.
- Я не хочу говорити про минуле, нам треба швидко отримати дієздатну владу, - сказав новий президент. - Тому прошу в якнайшвидші терміни створити коаліцію.
Першим серед ходоків виступив лідер комуністів Петро Симоненко. Він закликав створити так звану "коаліцію більшості" з числа трьох – Партії регіонів, КПУ і блоку Литвина, а решту голосів, яких не вистачає до 226, взяти поштучно з пост-помаранчевих фракцій. · читати далі (1,892 слова)

Фракція БЮТ пропонує створити у парламенті робочу групу для напрацювання змін до діючої Конституції.
Про це під час виступу у Верховній Раді заявив лідер фракції БЮТ Іван Кириленко.
"Черговими виборами в країні нічого не зміниться, бо корінні протиріччя між гілками влади, інститутами, центром і регіонами нікуди не зникли", - зазначив Кириленко.
"Отже треба невідкладно врегулювати проблеми організації влади в країні. Не обольщайтесь, колеги, силовими методами проблему не вирішити, треба йти правовим шляхом", - додав він.
На переконання Кириленка, "сьогодні нам нічого не заважає створити робочу групу і відпрацьовувати пропозиції змін до Конституції, які потребують перегляду".
"Необхідно забезпечити чіткий розподіл повноважень центрів. Можливо, провести всеукраїнський референдум, щоб народ визначився, яка модель управління нам потрібна - президентська чи парламентська", - заявив лідер фракції БЮТ.
"Зняти непомірну напругу в боротьбі за владу можна, передавши левову частку повноважень і функцій, зароблених грошей територіальним громадам і місцевому самоврядуванню. Це наша вина в тому, що у нас безпорадні місцеві ради", - додав він. · читати далі (156 слова)

Віктор Чумак, старший аналітик програми МЦПД "Демократизація та належне врядування", для УП
"Українська правда", 1 лютого 2010 року

Сьогодні більшість політиків, аналітиків, громадських діячів та й просто розумних людей розуміють, що без здійснення комплексної демократичної конституційної реформи подальший розвиток держави Україна практично неможливий.
На жаль, на можливість проведення конституційної реформи сучасна українська політична еліта дивиться виключно під кутом зору власної політичної вигоди та доцільності політичного моменту. Події 2004 року стали негативним досвідом прийняття конституційних змін в українському парламенті.
Проблемою прийнятих змін стало те, що вони приймалися поспіхом, вносили в Конституцію розбалансованість у відносинах між гілками влади. Основне завдання політичної реформи її ініціатори бачили у збільшенні повноважень парламенту та уряду за рахунок обмеження повноважень президента.
За зразок була модель так званої "парламентської" республіки, коли уряд формується парламентом, а президент грає лише другорядну роль та призначається самим парламентом.
Однак, внаслідок гострої політичної боротьби, першочерговий задум реформи не було втілено у життя. Президент залишився досить сильною політичною фігурою: він і далі обирається всенародно і має достатні повноваження як щодо уряду, так і щодо Верховної Ради.
Та "модель" влади, яку ми отримали з прийняттям реформи, наразі не є схожою на більшість європейських аналогів. Український варіант більше має спільного з "напівпрезидентською" моделлю, яка є досить специфічною. · читати далі (1,236 слова)

"Рішення у розчаруванні" - під таким заголовком Financial Times вмістила розлогий аналіз передвиборчих настроїв в Україні.
Автори Стефан Ваґстиль і Роман Олеарчик пишуть, що посеред економічної розрухи і політичного розбрату в Україні нічого не залишлося від оптимізму 5 років тому, а президентські вибори можуть підштовхнути Київ до Москви. · читати далі (687 слова)

Хвастать, милая, не стану -
Знаю сам, что говорю.
С неба звездочку достану
И на память подарю...
Языком чесать - не мешки ворочать. Эту народную мудрость, видимо, очень хорошо усвоили украинские политики, в частности политики, мечтающие стать президентом. В итоге нынешняя избирательная кампания явила народу политический треп в ассортименте - телевизионный, печатный, площадный (в смысле, излагаемый политиками во время встреч с избирателями) и так далее. Часть из этого трепа оформлена вполне официально - в виде избирательных программ кандидатов, с подписями и печатями.
Тем не менее, несмотря на наличие вышеупомянутых атрибутов «официальности», содержание избирательных программ не только ирреально, то есть отстранено от действительности (к чему украинский электорат, в принципе, привычен), но и не совсем корректно по отношению к Конституции Украины. · читати далі (1,850 слова)